Саме так! Бо народився святий Миколай недалеко від античного міста Міра – головного міста провінції Лікія, яка належала до малоазійської частини Римської імперії. На території стародавньої Лікійської держави розташована сучасна Туреччина, а Міра Лікійська дала початок теперішньому турецькому місту Демре. Це місто й досі славиться своїм незвичайним пам’ятником – церквою святого Миколая-Чудотворця.
Народився святий Миколай близько 275 року (дата умовна, оскільки дані наявних джерел істотно різняться). У віці дев’ятнадцяти років він остаточно вирішив присвятити своє життя служінню Богу, за кілька років був обраний на посаду єпископа міста Міри та служив ним до 342 року, до самої смерті. За свою доброчинність та чудесні діяння ще за життя був визнаний святим. Після смерті його поховали в білому мармуровому саркофазі, а для захисту цього саркофагу над ним звели невелику візантійську церкву. Ця церквиця невдовзі була зруйнована землетрусом, відбудована, і зруйнована вдруге, цього разу арабами, які намагалися завоювати місто. У VIII столітті її спорудили знов, вже більшою базилікою. Пізніше поряд зі стіною храму поставили й канонічний пам’ятник святому. Дуже швидко віруючі, які приходили поклонитися його праху, почали помічати, що після молитви у них чудесним чином починають зникати різні хвороби, і храм став місцем паломництва.
Перегляньте також:
- Компанія «ПрестижБуд» та БФ «Престиж Благо» влаштували свято для дітей з Маріуполя
- Благодійний фонд «Майбутнє сиріт» збирає для дітей подарунки від Миколая
Щоправда, останні майже тисячу років саркофаг пустує. В XI столітті для християнських святинь на турецьких землях настали далеко не найкращі часи, і мусульмани навіть пробували знищити мощі. Тому задля їх безпеки навесні 1087 року італійські купці викрали прах святого і відвезли його себе на батьківщину, в місто Барі.
Як би там не було, а церква святого Миколая на його батьківщині залишилася. Сьогодні церква святого Миколая в Демре – не дуже добре збережена, однак міцна й мальовнича будівля, на стінах якої ще вціліли стародавні фрески, а на підлозі – мозаїка. Тепер вона є лише пам’яткою архітектури, свого роду музеєм, але віряни з усього світу приїжджають сюди, щоб просити у чудотворця допомоги, з трепетом прикладаючи руки до вже порожнього саркофага. Щороку 19 грудня, у день, коли завершився земний шлях святого Миколая, цей музей перетворюється на діючий храм. В Демре приїжджають тисячі людей, щоб взяти участь у церковній службі в ім’я улюбленого святого. У православному храмі турецького міста правлять літургію під егідою самого патріарха Константинопольського за участю священиків iз багатьох країн.
Ну а сучасні турки називають святого Миколая Ноель–баба і теж мають з нього свій зиск, продаючи туристам і паломникам образи й образки на всяк смак і гаманець.
