Квадрокоптери дозволили нам подивитись на себе згори очима бога. Саме тому панорами, зняті ними, такі грандіозні, захопливі та дуже урочисті. Можливо років за двадцять над кожним з нас літатиме персональний дрон і передаватиме зображення на окуляри і це вже стане буденністю, але зараз вид згори ще неймовірно захоплює.
Цей кут зору існував завжди, але донедавна був доступний лише птахам. І тому ми більше не послуговуємось фразою «з висоти пташиного польоту» – ні фраза, ні птахи для цього нам більше не потрібні. У нас з’явились квадрокоптери, третє око. Чи можна вважати, що людство знову трошки еволюціонувало? Можна, бо хто нам заборонить.
Перегляньте також:
У семіотиці існує поняття умвельту – це та частина світу, яку біологічний вид здатен сприйняти та інтерпретувати за допомогою органів чуттів, якими він володіє. Тобто декілька різних видів можуть жити на одній території, але кожей її бачить і сприймає рівно стільки – наскільки може. Ми, люди, приміром бачимо лише сім кольорів зі спектру електромагнітної хвилі, лише на певній відстані і під певним кутом, чуємо лише обмежений діапазон частот звуків і розуміємо лише частину сприйнятої інформації. Іншими словами, зі світового торта нам перепадає лише шматок, хай навіть і досить щедрий. І можна лише здогадуватись, який гігантський масив інформації Всесвіту ми не чуємо через свої слабенькі і примітивні приймачі.
Так само і оточуючих людей ми розуміємо та відчуваємо лише фрагментарно, у міру свого інтелектуального та емпатійного апарату. Як би ми не силувались – ми ніколи не зможемо подивитись на якусь ситуацію очима та відчуттями іншої людини. Бо нам залишається лише тренувати діалектику, пробувати мислити різними точками зору та дивитись під різними кутами. Розширювати свій умвельт.
