І хоча вони-Янголи не людської природи, вони теж іноді змучуються. Сьогодні удосвіта старшому Янголу доручили молодшого, аби поділився знаннями та готував собі заміну. Летять вони над нашою планетою, от молодший і питає:
– Яка краса! Це та сама планета, де живуть юди?
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
– Так, Земля. Тільки живуть тут не юди, а люди. Ти пропустив першу букву і від того слово набуло іншого значення…
– Та ж ні, – каже молодший, – я дуже відчуваю вібрації Слова. Це нічого, що ти старший від мене і в тебе більше досвіду. Ця планета переповнена юдами. Вона аж кишить зрадниками.
– Хм… – замислився старший Янгол. – Давай-но перепочинемо он на тій пухнастій хмаринці. Нам нема куди квапитися, а заодно поміркуємо над тим, що ти сказав. Якщо чесно, то те, що ти сказав, для мене – новина. Увесь відведений мені час, я сумлінно виконував своє призначення у нашому Всесвіті, не кажучи вже про Галактику. У кожному намагався бачити Божу іскру…
Крилаті створіння зручно вмостилися на ніжній небесній купелі, яка нагадувала збиту піну свіжого молока.
– Слухай, а як ти це відчув? – перепитав той недовірливо.
– Словами тлумачити це неможливо, але я спробую.
Натомість Янгол (котрий менший) заплющив очі і зосередив погляд всередину себе. А за якусь хвилю продовжував:
– Мені треба було зосередитися, бо я ж тільки вчуся. Зараз інші Часи. Розумієш, про що я?
Старший Янгол згідливо кивнув головою.
– Насправді все набагато простіше. Почувши слово «юди», твоя уява автоматично змалювала відразу того першого з якого все і почалося. Чи знаєш, що означає ота перша буква «Л»? Любов! Про що це говорить? Про те, що значна частина людей-людства загубили не просто одну букву у слові, а Любов у серці. Відтак вони стали жорстокими, образливими, гнівними, злісними, нетерплячими, жадібними, хтивими, нахабними, зрадливими, марнославними, улесливими, неспокійними, недбайливими. Є у них таке слово – емоції. І вони нікуди не щезають, це енергетичні субстанції, які потім заповнюють довколишній простір і продовжують впливати на свідомість та підсвідомість Людей. Духовне Серце закривається, перша буква розчиняється, залишається те, що залишається…
– Он воно що… Пазли зійшлися, як кажуть земляни. Тепер остаточно зрозуміло, чому інформаційний простір довкола планети став тугим і чорним.
– Але там іноді трапляються світлі вкраплення, – загадково усміхнувся молодший Янгол.
– Що ти маєш на увазі?
– Подивись он туди, – спрямував свій рожевий перст співрозмовник кудись вниз, – що там бачиш?
– Світлі плями. Це де?
– Є така країна – Ук-ра-ї-на, – розтягнув нащось по складах і сумно усміхнувся.
– Звучить як Рай, раїна.
– Еге ж, колись був рай-раїна, а тепер – руїна.
– Знаю, знаю… А що за світлі проблиски там видніються?
– Там сьогодні вгамувалися емоції, там сьогодні Тиша.
– Та ну?! Хіба таке може бути?
– Виявляється, може. Але то таке в них буває тільки раз у чотири роки, а в екстрених випадках – двічі на рік, траплялося таке. Це коли вибори…
– То я так розумію, що завтра світлі плями будуть затягуватися-щезати…
– Якби тобі розтлумачити… Все залежить від отієї першої букви у слові «Люди».
– Чекай-чекай. Я не перший вік у Всесвітах, – став уважніше приглядатися старший Янгол до молодшого, – хто ти, звідки ти?
Я? – загадково усміхнувся молодший. – Я Душа колишнього воїна… з тієї самої України…
