Вчора у тернопільській бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» відбулася прес-конференція з нагоди впровадження в життя проєкту «Створення музею-скансену черняхівської культури. Перші кроки». Участь у ній взяли заступник Байковецького сільського голови – Віктор Пулька; археолог, учень Ігоря Герети, уродженець села Чернелів-Руський – Богдан Строцень; начальник відділу промоції і туризму Байковецької сільської ради Михайло Лисевич; представник Тернопільської кінокомісії, один з авторів документального фільму про Чернелево-Руське поховання готів – Володимир Ханас, викладачі та студенти юридичного факультету (кафедра інформаційної та соціокультурної діяльності).
Згаданий проект Байковецька громада подала на конкурс міністерства культури України «Малі міста – великі враження». Ініціатива отримала підтримку у членів конкурсної комісії. Першим кроком до її реалізації стане проведення міжнародного форуму археологів, який відбудеться 9-11 жовтня.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
Дивовижний і багатогранний чоловік, наш краянин, легенда української археології (світлої пам’яті) Ігор Герета відкрив колись світові село із незвичною назвою Чернелів-Руський, що у Тернопільському районі. Сьогодні воно відоме в наукових колах в усьому світі. Мова про відкрите ним поховання готів, які заселяли у свій час величезні території Європи. Це найбільший об’єкт розкопок черняхівської культури, який знаходиться зараз на території Байковецької громади.
– З цією ідеєю до нас звернувся Богдан Строцень, який колись разом з Ігорем Геретою відкрили цей могильник і проводили там розкопки, – розповідає Віктор Пулька. – Цей об’єкт нас зацікавив, в першу чергу, як туристичний. Зрозуміло, що для археологів – це потужна наукова праця, а для звичайних громадян – це цікава історія, яка була у давнину. З боку громади почалися пошуки грандів, щоб розпочати цей проєкт. Він дуже вартісний – понад 40 млн гривень. Тож форум, який незабаром розпочне свою роботу, приверне увагу не лише вчених науковців, а й, сподіваємось, меценатів. Для археологів на могильнику ще багато роботи, адже це значна територія, де треба продовжувати розкопки, які залишаються законсервованими. У нас багато цікавих задумів, де будуть задіяні 3D технології, це немало коштує, але цього вимагає час. Зрештою, це нові можливості. У нас є колектив однодумців, тому все має вдатися.
– Розкопки з Ігорем Петровичем Геретою ми фактично розпочали у 1973 році, – каже Богдан Строцень, – і продовжувались вони до 2001 року. Чим цікаве поховання? Там є всі важливі моменти: від заснування черняхівської культури і до її завершення. Окрім того, є сенсаційні знахідки: два князівських поховання. Зброя, нагороди легіонерів, прикраси із Середземного моря, знахідок надзвичайно багато. Незначна частина експонується в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї (з кількох поховань), а майже 2000 оригінальних експонатів зберігаються у фондах. Вони будуть виставлені для огляду у майбутньому археологічному музеї. Крім того планується, що цей музей стане археологічним науковим центром у нашому краї. Також це чудова нагода доносити правдиву історію до молоді.
До слова. Музеї-скансени – музеї просто неба. В Україні їх трохи є, але це, зазвичай, етнографічні музеї. А ось такого штибу як у Чернелові-Руському, наразі немає. Це унікальна можливість привабити сюди великий і постійний потік туристів, розбудувати для цієї мети відповідну інфраструктуру, створити додаткові робочі місця. Для майбутньої експозиції ще у 1990-х роках було законсервовано близько 20 найбільш придатних для показу захоронень.
Готуючи згадану прес-конференцію, призначили її на 25 вересня. І яким же було здивування, – ділиться враженнями Володимир Ханас, – коли з’ясувалось, що це день народження Ігоря Герети: мистецтвознавця, археолога, фольклориста, історика, етнографа, захисника української церкви, громадсько-політичного діяча, поета, прозаїка…
