Вже стає звичним, що з приходом кожного Нового року всі з нетерпінням очікують на різноманітні прогнози і пророцтва для найближчого майбутнього не лише країни, але й всього світу. У цей проміжок часу можна прочитати буквально «про все». І головне, щороку з’являються все нові й нові імена то карпатських мольфарів та мольфарок, то віщунів та віщунок. Прикро тільки те, що передбачення, зазвичай, у всіх різні і не співпадають. Відтак не знаєш, кому ж вірити? Пропоную звернутись до науки і зазирнути у світ цифр та чисел. За допомогою звернемось до доктора економічних наук, професора кафедри обліку і оподаткування Тернопільського національного економічного університету, академіка Академії економічних наук України Василя Дерія.
– Пане Василю, упродовж багатьох років ви займались науковим дослідженням і викладали економічний аналіз. Що він «каже» з цього приводу? Адже насправді духовний аспект не може існувати без матеріального, і – навпаки.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
- Більше мільйона гривень надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини за місця для паркування транспортних засобів
– Аналіз є загальним методом, який так чи інакше застосовують у різних видах наукової роботи, а також у всіх, без винятку, сферах людської діяльності. Дослівно термін «аналіз» означає поділ цілого на частини з метою детального дослідження кожної з них і підготовки певних висновків та пропозицій. Економічний аналіз – це аналіз певних економічних процесів, фактів, явищ. За допомогою економічного аналізу можна складати відповідні економічні прогнози (оптимістичні, реалістичні та песимістичні). Зазвичай, більшість провідних українських економістів складають прогнози саме у цих трьох вимірах.
– Чи існує в нашій країні єдина система економічного аналізу (прогнозу)? Як це відбувається практично?
– Єдиної системи макроекономічного аналізу (прогнозу) в Україні немає. Проте за колишнього союзу, у Києві, функціонував Держплан УРСР, який, до певної міри, виконував функцію єдиного центру макроекономічного аналізу та прогнозування у колишній радянській республіці. Звідти доводились планові показники для галузей економіки, областей, великих міст і підприємств, організацій, закладів. Там формувалась потужна інформаційно-аналітична база, складались складні моделі перспективного розвитку економіки й окремих галузей. Нині, коли є різні форми власності та форми господарювання, а також комерційна таємниця на частину управлінської інформації, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державна служба статистики України, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади мають певні відкриті та закриті (обмежений доступ) інформаційно-аналітичні бази для формування і здійснення відповідних заходів у системі стратегічного, тактичного та оперативного управління.
– У нас є свої напрацювання чи треба запозичувати досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон’юнктури ринку?
– Ми уже понад 20 років активно запозичуємо досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон’юнктури ринку. Зокрема, досвід США, Канади, Японії, Німеччини, Франції та інших країн світу щодо аналізу динаміки і циклічності розвитку відповідного ринку, показників попиту та пропозиції на цьому ринку, масштабу і структури ринку, а також ділової активності учасників такого ринку та ризиків, що на ньому можуть виникнути.
Для України основними ринками збуту продукції (товарів, робіт, послуг) є енергетичний, житлово-будівельний, телевізійних комунікацій та інформаційних технологій, освітніх послуг, промислових товарів і продовольчий ринки тощо, а також фондовий та грошово-валютний ринки. Аналіз цих ринків здійснюється нині, переважно, з широким використанням ІТ-технологій, на основі розрахунково-платіжних та контрольних систем (апаратів), додатків до смартфонів, автоматизованих лічильників, електронних карток, апаратів зчитування штрих-кодів і т. д. Держава має взяти на себе вирішення питання щодо обмеження верхньої межі рівня рентабельності товарів (продукції, робіт, послуг) роздрібного продавця, кількості посередників від виробника до покупця не більше трьох, а також щомісячного регіонального моніторингу цін на основні групи та види товарів (продукції,робіт, послуг).
– І на завершення. Ваші спостереження впродовж останніх років підказують про те, що… Україну чекає економічний розквіт чи крах?
– Однозначно, що економічного краху України не буде, якщо на це не вплинуть якісь надзвичайні політичні, економічні чи військово-стратегічні обставини. Проте, у найближчі роки не варто сподіватись і на суттєві зміни в економіці. Дехто тішиться з того, що в Україні дешевшає курс американського долара. Фахівці стверджують, що це тимчасове явище і він може різко подорожчати.
Не тішить і те, що дохідна частина багатьох наших бюджетів уже протягом декількох місяців не виконується. Спостерігається відплив іноземних інвестицій з України. А ще у нас майже 2,2 млрд. сукупного державного боргу, що становить понад 60 % від суми валового внутрішнього продукту (ВВП). Окрім того, у 2020 році існує висока ймовірність виникнення світової економічної кризи, а також є передбачення одного з астрологів про прийдешній неврожайний рік. Проте, щоб там не було, я маю надію, що українці з гідністю зустрінуть та проведуть 2020 рік. Він буде дуже складним і суперечливим. Конфлікт між старим комуністичним (совковим) та новим європейським способом мислення триватиме, а боротьба українців за повністю незалежну від російського агресора державу, нерідко набуватиме форм відкритих і прихованих протистоянь на фронті та у тилу.
Можливо, 2020 рік принесе на українську землю мир, але ціну цього миру важко буде визначити і зрозуміти, бо, можливо, доведеться за це зробити болючі кроки у напрямку значних втрат потенціалу, ресурсів, перспектив. Причиною миру може стати і розпад РФ або відхід старого кремлівського диктатора у небуття тощо.
Загалом, як на мене, то Україну очікує велике майбутнє, але це станеться, напевно, за 20-30 років, коли ми, нарешті, позбудемось радянського способу мислення і поведінки. Кожен українець повинен дбати за Україну, за себе та свою родину. Лише після докорінних системних змін в політиці, економіці, енергетиці та громадському житті можемо розраховувати на динамічний і стабільний розвиток України.
Спілкувалась Валентина Семеняк
