Сучасне людство не навчене дякувати Богові. Це беззаперечний факт. Не вірите? Зрозуміла це років п’ятнадцять тому, коли потрапила на семінар, де буквально «під мікроскопом» розглядалось – що відбувається тоді, коли ми комусь дякуємо. І не обов’язково за ЩОСЬ. Іноді це розуміння може прийти у старшому віці, але найчастіше тоді, коли все пізнається у порівнянні. Чому треба якнайчастіше подумки і щиро дякувати за все, що маємо довкола? За Небо, за сонце, за природу, за повітря, зрештою, за життя…
Бо коли ми це робимо з душею, Всесвіт посилає у відповідь енергію любові. Так, вона невидима, але вона відчутна. У такі миті людина наповнюється (наснажується) енергетично і в неї відкривається серце (духовне). Неспроста у церкві є чин подячного молебню. Ми більше знаємо про благальні молебні, коли щось просимо. Ми рідше дякуємо. Вперше я почула про акафіст «Слава Богу за все», коли ми з чоловіком дивом вціліли в ДТП, було це 29 років тому. Мені порадили тоді замовити подячний молебень і читати вдома згаданий акафіст.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
- Більше мільйона гривень надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини за місця для паркування транспортних засобів
Трохи історії. В українській мові є два подячних слова: дякую і спасибі. В різних куточках України вживаються різні слова. Чим ближче до Заходу країни, тим частіше звучить дякую, центральніше, Схід – спасибі (спаси Бог). Поміркуймо, індоєвропейські мови: німецьке «danke», голландське «dank», англійське «thank», скандинавське «tak», «takk», чеське «děkuji», польське «dziękuję», словацьке «ďakujem», навіть у білорусів «дзякуй», литовське дякое. Лінгвісти всі в один голос заявляють, що точкою відліку (походження) цього слова є склад «да» (на санскриті – давати, дарувати), звідси – данина. Спаси Бог (спаси біг) з’явилось з приходом християнства. Тож коли кажемо дякую (а кожне слово несе в собі позитивний або негативний енергетичний посил-заряд), то в таку мить ділимось енергією вдячної радості, позитивом.
У ці тривожні дні значна частина людства навернулась до молитовного правила, у всіх воно різне. Ситуація, у якій опинилось людство ще і ще нам нагадує про те, що всі ми перебуваємо в одному Космічному човнику, назва якого планета Земля. Ось що каже з цього приводу мій улюблений католицький письменник, священник Бруно Ферреро. Ці його вислови на моєму робочому столі повсякчас, перед очима. Не можу не поділитись.
Якщо сьогодні зранку ви прокинулися здоровими, ви щасливіші, ніж один мільйон осіб, які не доживуть до наступного тижня.
Якщо ви ніколи не переживали війну, самотність тюремного ув’язнення, агонії тортур або голод, ви щасливіші, ніж 500 мільйонів людей у цьому світі.
Якщо ви можете піти у церкву без страху і загрози ув’язнення або смерті, ви щасливіші, ніж 3 мільярди осіб у цьому світі.
Якщо у вашому холодильнику є їжа, ви одягнені та взуті, у вас є дах над головою і постіль, ви багатші, ніж 75% людей у цьому світі.
Якщо у вас є рахунок в банку, гроші в гаманці і трохи дріб’язку в скарбничці, ви належите до 8% забезпечених людей в цьому світі.
Якщо ви читаєте це, ви не належите до тих 2 мільярдів людей, які не вміють читати.
Почніть дякувати Богу за те, що у вас є, і Він дасть вам те, чого вам наразі бракує.
Почніть дякувати Всевишньому вже від сьогодні.
